Переможці конкурсу дизайн-концептів «Український сувенір»
Серед трьох тем конкурсу - Традиційна культура України, Український авангард, Сучасний український дизайн - міжнародне журі обрало трьох переможців у двох категоріях.

У темі Традиційна культура України найбільшу кількість балів набрала Заявка «Квіти та птахи» (ФОП Каменська Наталія Володимирівна).

За темою Сучасний український дизайн однакову максимальну кількість балів набрали одразу дві заявки, а саме «Серія» (ФОП Орап Олена Ростиславівна) та «Відчуй як звучить Україна» (ТОВ ОРНЕР ГРУП).

По темі Український авангард, за спільним рішенням журі, не було обрано переможця з огляду на невідповідність наданих заявок вказаним критеріям.

У кожній темі заявники представляли дизайн-концепти у п'яти категоріях виробів: текстиль, кераміка, візуальний образ, авторський виріб та категорія на вибір заявника. Український інститут разом з переможцями буде допрацьовувати їхні дизайн-концепти, а згодом сформує з них каталог. Його розповсюдять серед українських дипломатичних установ та представництв за кордоном. Міністерство закордонних справ України, посольства та консульства зможуть самостійно обирати і замовляти сувеніри, виготовлені за включеними до каталогу дизайнами, для закордонних делегацій, почесних гостей та учасників офіційних зустрічей.

Більше про перебіг конкурсу розповідає креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська: «Ми зрозуміли, що поставили дуже високу планку і учасники повинні були підготувати досить складні заявки за такий короткий термін (конкурс тривав місяць). З отриманих проєктів можна зробити висновок, що креативні індустрії в Україні ще не розкрили свій потенціал у напрямі сувенірів з глибокими сенсами, і є потреба дизайнерам глибше занурюватись у явища культури, а майстрам нарощувати спроможність і розвиватись. Сподіваємося, в цьому допоможе і програма "Український сувенір"».

Переможців обирало міжнародне журі конкурсу: Еміне Джапарова (Перша заступниця міністра закордонних справ України), Тетяна Філевська (креативна директорка Українського інституту), Тетяна Олійник (керівниця комунікаційного відділу Українського інституту), Тетяна Садова (Програмна менеджерка напряму «Кроссекторальні проєкти» Українського інституту), Павло Гудімов (засновник та куратор арт-центру Я Галерея), Юлія Федів (директорка Українського культурного фонду), Рагнар Сііл (засновник та партнер Creativity Lab), Марйо ван Шайк (консультантка зі стратегічного розвитку, авторка книги «Spaces of Culture» (Нідерланди)), Наталія Синєпупова (засновиця School of Visual Communication), Петро Гончар (заслужений діяч мистецтв України, художник-монументаліст, музеєзнавець, Генеральний директор НЦНК «Музей Івана Гончара»).

Описи проєктів-переможців:

  • «Квіти та птахи»
Розробляючи колекцію, Заявники надихались українським мистецтвом килимарства та козацької вишивки, зокрема книгою "Квіти та птахи" видавництва Родовід, до якої увійшли колекції рослинних килимів десяти провідних українських музеїв і Українського Музею в Нью-Йорку. Квіти використовували в обрядах, декорі та побуті. Рослинно-квіткові елементи є найрозповсюдженішими в традиційній народній творчості українців та майже завжди присутні на ужиткових виробах та вишивці. Квітка була не тільки естетичним елементом, але й носила символічне значення. Наші предки вірили, що магія квітів відігравала у житті людей значну роль: наприклад, сплетений з квітів і трав вінок це один з найдавніших символів — символ життя.

  • «Відчуй як звучить Україна»
Серед усіх візуальних символів, історичних надбань і цікавих іноземному погляду особливостей української культури, Заявники вирішили виокремити українську пісню. Чи то «Ой верше мій верше» чи «Червона рута» — це все музичний код українців. Такі пісні — це Україна: наші радості, наші турботи, наш біль. Щоб зрозуміти Україну, її треба почути.

  • «Серія»
Проєкт про серії типових будинків українських міст 1970-1990-х років. Заявники намагалися створити ідеальний образ міської дійсності — адже на проектах архітекторів 1970-1990-х фасади виглядали бездоганно, і повернути їм красу первісного задуму. Графіка створена на основі фасадів будинків серій: БПС , КТ, «чешки». Тільки розуміння, осмислення і прийняття спадщини та сьогодення нашого міста допоможе рухатися далі в урбаністичне майбутнє. В останні роки українські спальні райони зацікавили іноземців і стали популярним місцем для зйомок кліпів та екскурсій.